"Нас розглядають як емігрантів": у Берегові відібулися позачергові збори угорських педагогів Закарпаття

30

Нояб -0001

"Нас розглядають як емігрантів": у Берегові відібулися позачергові збори угорських педагогів Закарпаття

В Статьи

"Нас розглядають як емігрантів": у Берегові відібулися позачергові збори угорських педагогів Закарпаття "Нас розглядають як емігрантів": у Берегові відібулися позачергові збори угорських педагогів Закарпаття
"Нас розглядають як емігрантів": у Берегові відібулися позачергові збори угорських педагогів Закарпаття "Нас розглядають як емігрантів": у Берегові відібулися позачергові збори угорських педагогів Закарпаття

Минулими вихідними, 7 жовтня у Закарпатському угорському інституті ім Ф.Ракоці ІІ у Берегові відбулися позачергові збори-конференція Закарпатського угорського педагогічного товариства (KMPSZ). Останнє нараховує 2754 членів-представників угорськомовних навчальних закладів Закарпаття.

Головною темою зустрічі було обговорення Закону України про освіту, а саме статті 7, яка обмежує навчання на мовах національних меншин. А також прийнятті відповідної заяви. Об этом сообщает regionews.in.ua со ссылкой на СМИ.

Голова KMPSZ Ілдика Орос зазначила, що угорські педагоги вимагають, аби закони України були приведені у відповідність до конституційних прав нацменшин.

Депутат ВРУ, голова KMKSZ Василь Брензович заявив, що представники нацменшин не повинні відчувати себе "громадянами третього сорту". Та зауважив, що навіть Сталін не позбавив їх навчання на рідній мові.

– Якщо буде потреба ми будемо боротися за кожну школу, за кожний клас, – підсумував Брензович.

Присутній на конференції перший заступник голови Закарпатської обласної ради Йосип Борто зауважив, що жодне законодавче рішення не може бути прийнято без врахування прав меншин на Закарпатті. На його думку, немає іншого шляху, як вимагати від влади прийняти поправки до статті 7 Закону про освіту.

Під час конференції одноголосно було прийнято звернення до влади України та міжнародних інституцій. Наведемо 10 основних тез цього звернення:

– Громадяни України, які належать до національних меншин, втрачають право на вільний вибір мови навчання, що замінюється правом одержувати освіту в державних і комунальних закладах виключно державною мовою. Представники угорської нацменшини вважать, що "нормативними положеннями статті 7 Закону порушується низка прав і свобод, передбачених та гарантованих Конституцією України".

– Також йдеться про те, що "протягом останнього десятиліття звужувалося використання мов нацменшин на територіях їх компактного проживання. Усього кілька прикладів: церковні ліцеї, Закарпатський угорський інститут, угорськомовна преса та радіо, громадські організації не підтримуються державою. Підтримка державних та комунальних закладів освіти Закарпаття, їх ремонти відбуваються також завдяки підтримці благодійних фондів, що безпосередньо сприяє та допомагає й Українській державі".

– На початок 2017/2018 навчального року в угорськомовних школах не вистачало 28 057 підручників, з них 3383 – підручників української мови та літератури. За 25 років не випускались робочі зошити угорською мовою з навчальних предметів, за державні кошти не видавались українсько-угорські/угорсько-українські учнівські словники. Але найприкріше те, що катастрофічно не вистачає букварів, з яких мають вчитися читати учні перших класів.

– Товариство угорських педагогів Закарпаття з 2006 року направило понад 40 листів до МОН, у яких пропонували різні підходи для підвищення ефективності вивчення української мови. Наші пропозиції не враховувалися, хоча були озвучені на різних форумах, конференціях, публікувалися у різних виданнях. Це нагадує розмову глухого з німим. Події останніх днів показали справжнє ставлення влади до українських нацменшин. Ми протестували, зібрали понад шістдесят чотири тисячі підписів, просили проконсультуватися з нами, проте так і не були почуті, – йдеться у заяві.

– Угорці Закарпаття вважають, що "українська влада не хоче спілкуватися з національними меншинами України, укладати з ними соціальний договір, який є головним інструментом реалізації влади в у політичному житті, розглядає нас як емігрантів. Міністерство освіти і науки не хоче проводити консультації з легітимними представниками угорських педагогів Закарпаття, не хоче чути нашу позицію".

– Введення обов’язкового вступного іспиту з української мови та літератури на рівні рідної мови для випускників шкіл з навчанням мовою національних меншин на всі спеціальності можливо тлумачити тільки як звуження раніше досягнутих прав національних меншин, що суперечить принципу розвитку прав національних меншин та рівному доступу до ВНЗ, як основному принципу Болонського процесу.

– Результати з української мови та літератури на Закарпатті є низькими тому, що вимоги з цих дисциплін для випускників шкіл національних меншин такі самі, як для учнів шкіл з українською мовою навчання, для яких українська мова є рідною і які всі предмети вивчали рідною мовою. Рекомендуємо переглянути державні стандарти та вимоги ЗНО з української мови та літератури для випускників шкіл з мовами навчання національних меншин, які бажають продовжувати навчання не на спеціальності «українська філологія», з урахуванням того, що українська мова та література для них не є рідною мовою, щоб був дотриманий принцип рівності, – йдеться у заяві.

– Конференція ЗУПТ звертається до високоповажних осіб та інституцій з такими проханнями: "Усім громадянам потрібно дати можливість вільно обирати мову, якою вони хочуть пізнавати реальність, як це було гарантовано законодавством та гарантують міжнародні зобов’язання України, тому і в майбутньому необхідним є збереження навчання мовами національних меншин на всіх рівнях освіти".

– Конференція ЗУПТ просить, аби для належного оволодіння державною мовою було застосовано диференційований підхід: "застосувати окрему програму та стандарти з української мови та літератури для тих, для кого ця мова є рідною; окрему програму та стандарти передбачити для тих національних меншин, мова яких близька до української, і зовсім іншу програму та стандарти для національних меншин, мова яких значно відрізняється за структурою від української, тобто належить до зовсім іншої, ніж українська, мовної групи".

– Для розробки програми, стандарту, методики, та підручників залучити фахівців, які володіють обома мовами; забезпечити умови для вивчення рідної мови і літератури на всіх рівнях і організувати ЗНО з рідної мови та літератури; до вирішення всіх питань, які стосуються національних меншин, залучити легітимних представників таких нацменшин.

Mukachevo.net

Джерело статті: “http://www.mukachevo.net/ua/news/view/271329”