Главная>>Разное>>«Не сприйняв мене без одної груді. Одружився на жінці зі сусіднього села»
«Не сприйняв мене без одної груді. Одружився на жінці зі сусіднього села»

30

Нояб -0001

«Не сприйняв мене без одної груді. Одружився на жінці зі сусіднього села»

В Разное

Лікарі не можуть визначити діагноз у сина.

«У моєї доньки проблеми з чоловіками,пише 49-річна Світлана Іванівна з Пол­тави. — Олі 30 років, уже двічі виходила заміж. І щоразу невдало. Вона підбирає розлучених чоловіків. І перший, і другий були жонаті, мали дітей. Але пиячили, обох дружини покинули. А моя Оля піді­брала, пригріла. А що взамін? Били, з хати виганяли. Зараз розлучена, живе сама, ді­ток не має. Хоче їхати працювати за кор­дон, але мови не знає».

Вкладає в конверт паспортні фото обох чоловіків і знімок Ольги в повний зріст. Вона в чорній приталеній сукні тримає оберемок червоних троянд. Листи коментує київський біоенергетик Мирослав Олійник.

— Ольга довго сама не буде, — сканує долонею фото жінки. — До кінця року поч­не жити з чоловіком, якого зустріне на ве­сіллі подруги. До 32 років стане матір’ю. Досвід попередніх шлюбів буде повчаль­ним. Оля оцінить переваги чоловіка, який буде з нею тепер, і дорожитиме стосунками.

«12 років тому чоловіку діагностува­ли рак шлунка, — пише 56-річна Анастасія Михайлівна з Харківщини. — Я пра­цювала на трьох роботах, щоб зібра­ти гроші йому на лікування. Чоловік пі­шов на поправку. А в червні позато­рік у мене знайшли пухлину в груді. Якби не сестра в Італії, я б, мабуть, не дожила до цих днів. Вона дала гроші на операцію. Грудь мені відрізали. Повернулася додому. Міша пожив зі мною ще два місяці й пішов до коханки. Правду кажуть: «Чоловік лю­бить жінку здорову, а брат — сестру ба­гату». Так і в мене вийшло. Не сприйняв мене без одної груді. Одружився на жін­ці з сусіднього села. Я залишилася зі све­

крухою. Іншого чоловіка в дім не приведу. А самій доживати віку не хочеться».

Вкладає в конверт фото. Вона у виши­ванці, губи намальовані червоною пома­дою.

— Чоловік поживе в коханки ще пів­року й повернеться до батьківської хати. Тоді життя стане нестерпним. Спро­би розділити подвір’я та зробити другий вхід ні до чого доброго не призведуть. Восени на вас чекає знайомство з чоло­віком трохи молодшим за вас. Якщо го­тові прожити решту життя в його това­ристві, без вагань погоджуйтеся на пере­їзд до нього.

«Живу з сином Олександром, якому 21 рік, — пише 51-річна Наталія з Ки­ївщини. — Два роки він хворіє, а ліка­рі не можуть визначити діагноз. Де тіль­ки ми не були — недуга не відступає. Гру­пу інвалідності не дають. У сина щось не працює в голові. Через це він не може рухатися, як інші люди. МРТ не показує патологій. А раптом проблема у кварти­рі, де ми живемо? Чи хтось навів на нашу сім’ю порчу?»

Біоенергетик дістає з конверта паспортне фото чоловіка. Він чорнявий, кароокий, у білій сорочці.

— Проблема в недбалому лікуванні. Спробуйте звернутися до закордонних спеціалістів, яких вам давно радять зна­йомі. Результативнішим виявиться ліку­вання в Польщі. Не хвилюйтеся, що за­бракне грошей. Заручіться підтримкою волонтерів. Благодійники не залишать­ся осторонь.

«Сестра в 21 рік вийшла заміж за Макара, — розповідає в листі Інна Володи­мирівна з Кропивницького. — Народи­ла йому дочку. Сім років жили в шлюбі, поки чоловіка не переклинило. Почав хо­дити наліво. Наташа терпіла. Надіяла­ся, що перебіситься. А він приходив додо­му і сам їй признавався, де і з ким гуляв. Позаторік вони розлучилися. Сестра пе­реїхала жити до матері в село. У травні Макар знову з’явився в її житті. Почав надзвонювати, заходити в гості. Ната­ша хоче дати йому другий шанс. Ми з ма­тір’ю її відмовляємо. Вона не переживе чергової зради».

Надсилає весільне фото Наталії та Макара, зроблене 2008 року. Наречена ва­гітна. Біоенергетик запалює свічку, за­плющує очі.

— Жити разом не будуть. Якщо пустить його до себе вдруге, наступить на ті самі граблі й проґавить знайомство з достой­ним чоловіком. Онука часто хворіє та про­пускає школу. Відвезіть її на море. Це за­гартує. 2018-го Наталія завагітніє вдруге.

«Мені 46 років, а ще одружений не був, — пише львів’янин Ігор. — Батькам моїм уже по 80. Вони за мене переживають, хо­чуть онуків. Я спокійний. Не курю, не п’ю, до церкви ходжу. Хочу на літо їхати за кордон на роботу. Переживаю, чи змо­жу себе там реалізувати. У хаті в нас по­стійні сварки. Іноді здається, ніби хтось поробив. Кликали священика, він все освя­тив».

— Енергетика вдома позитивна. При­чина сварок у нестачі грошей. Обирайте сезонні заробітки за кордоном. За гроші, що заробите влітку, зможете утримува­ти родину наступні півроку. Приглядайте­ся до жінок вашого віку. Є шанс створити сім’ю з розлученою. Не нехтуйте її увагою. Спробуйте полюбити її дитину, як рідну.

З молодою, що вам у доньки годиться, на­вряд чи знайдете спільну мову. Стосунки протривають не довше року. Батькам така невістка не буде до вподоби.

Яна РОМАНЮК

 

Джерело статті: «Газета по-українськи»