Главная>>Разное>>Будинок згорів півтора року тому, а люди досі безхатченки
Будинок згорів півтора року тому, а люди досі безхатченки

30

Нояб -0001

Будинок згорів півтора року тому, а люди досі безхатченки

В Разное

До редакції газети як до ос­танньої своєї надії звернулись жителі Бара. Об этом сообщает surplus.in.ua со ссылкой на СМИ.

У серпні минулого року у їхньому двоповерховому бу­динку на 25 квартир сталась поже­жа. Дехто встиг ще винести доку­менти, гроші та хоч якийсь одяг.  У решти вогонь забрав все майно.

Як наслідок — близько сотні людей залишилися без даху над головою. Міська та районна вла­да обіцяли людям, що до початку 2017 року вони зможуть поверну­тись до рідних домівок. Але, за словами постраждалих, цього так і не сталося. Чому — на місці події розбирався наш кореспондент.

— Нашому будинку сто років. Побу­дований він місцевим машзаводом. Квартири нам видали як колишнім та теперішнім працівникам підприємства. Проте переважна більшість жителів тут — пенсіонери, — кажуть люди. — 7 серпня минулого року наш дім загорі­вся. Ніхто досі не знає, через що саме трапилась та пожежа. Але відомо, го­ріти почало із даху. Другий поверх ви­горів вщент, перший затопило так, що жити у таких квартирах стало немож­ливо. Крім того, є в нас нарікання і на пожежників. Дві машини приїхали на місце, в одній взагалі не було води. Інших на підмогу не викликали. Дума­ли, що самі справляться. То якби ди­ректор машзаводу не допоміг із во­дою, то наслідки були б ще гіршими. Відразу після пожежі кілька душ розсе­лили по гуртожитках, деякі поїхали до родичів, інші — до будинку престарілих. Але це все було тимчасово. Нині ми змушені винаймати житло. У місяць віддаємо на його оренду понад 1000 гривень. Уявіть, як бути в цій ситуації пенсіонерам, які отримують щом­ісяця 1600 гривень на прожиття?!

Жителі Бара кажуть, що на місці трагедії влада обіцяла по­вністю відбудувати дім та зроби­ти там ремонт. Та те, що поба­чили люди днями, їх повністю шо­кувало й обурило. Підозрюють, що роботи виконані неякісно і на них ще й «заробили».

— Наш дім ремонтували всього кілька чоловік. І чи не щодня ми бачили їх на місці п’яними. То про яку якість робіт та оперативність казати?! Підрядник відбудував другий поверх із тієї цегли, яка вціліла від пожежі. Дах місяць тому перекрили. У квартири по­ставили лише вікна та двері. Стіни та підлога повністю голі. Стеля із неякіс­них дощок, вона весь час хитається. В деяких місцях вже прогнила та потріска­лась. Якщо у квартиру поставити меблі, то можна провалитись на перший по­верх. Також підрядник без нашого відо­ма зробив перепланування. Про те, що житлової площі стало менше — ми вже мовчимо... Сходову клітину зробили як-небудь. Вона без перил, важко підійма­тись навіть молоді. А як бути старень­ким із паличкою? Коридори лише по­шпаклювали. Ніхто не побудував перестінки у наших квартирах, адже без них ми не зможемо провести газ. Крім того, за підключення світла ми маємо платити із власної кишені понад 11’300 гривень. А ще ж є інші комунальні по­слуги. І це при тому, що міська рада виділила на вирішення даної проблеми 1’700’000 гривень, районна — 400 ти­сяч. Область надала 620 тисяч, але у Барській міській раді не зуміли їх вико­ристати і повернули. А тепер Вінниця вже не віддає. Куди ми тільки не звер­тались — скрізь руками розводять. Ми вимагаємо у влади звернути на нас увагу та доробити все до кінця. Адже у нас немає коштів на ремонт квартир. За попередніми рахунками, тільки на одну потрібно докласти мінімум 60 ти­сяч гривень. Тому, якщо до наших умов не дослухаються, ми піде­мо на третій поверх міської ради і будемо там жити.

Голова Барської міської об’єднаної громади Артур — Цицюрський про ситуацію знає. Пояснює, що зі свого боку робить все можливе.

— Коли трапилась поже­жа, я запитав у начальника ДСНС у Вінницькій області Руслана Шевчука, чи часто бувають такі випадки. Він сказав, що на його пам’яті вперше. Слава Богу, ніхто людей сам-на-сам із бідою не покинув. Але так вийш­ло, що не змогли будівель­ники освоїти тих понад 600 тисяч, які виділила область із резерв­ного фонду, і виходить, що я знаю, де тут помилки і хто як недопрацював. Але тільки із міського бюджету на вир­ішення проблеми було виділено майже 2 млн гривень. Це дуже велика сума. Також була фінансова допомога і від районної ради — ₴400 тисяч.

Наш підрядник — теж велика про­блема, я з ним не раз воював, бо є нарікання на якість робіт та малу кількість робочих на такому великому об’єкті. І дуже прикро, що він обіцяв встигнути освоїти тих 600 тисяч із об­ласті. Але слова свого, не дотримав. Тому цю суму довелось повертати на­зад. А страждають люди. Нещодавно ми написали лист до департаменту фінансів Вінницької ОДА з проханням виділили кошти, аби завершити ре­монтні роботи у будинку. Сподіває­мось, що до нас дослухаються.

Із Бара — Віталіна ТРУДЬКО

 

Джерело статті: газета «33-й канал»